Постанова ас-04/256-06

Вид Господарське
Етап Перша
Регіон Харківська область
Суд Господарський суд Харківської області
Суддя Григоров А. М.
Категорія не визначено.
Опубліковано 06.06.2006
Роздрукувати

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"06" червня 2006 р. 11:40 Справа № АС-04/256-06

вх. № 5341/1-04


Суддя господарського суду Харківської області Григоров А.М.

за участю секретаря судового засідання Попов О.Г.

представників сторін

Представник позивача - Шебаніц Н.М. - дов.

Представник відповідача- Непомнящий А.Н. - дов., Старченко А.В. - дов.

по справі за позовом Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Х-в

до АСП "Вільховатка" с.Вільхуватка

про стягнення 3174,07 грн.


ВСТАНОВИВ:


Позивач, суб’єкт владних повноважень Харківське обласне відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Харків звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача АСП "Вільховатка" с. Вільхуватка 3174,07 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов’язаний був створити у 2005 р. 1 робоче місце для працевлаштування, але фактично протягом дванадцяти місяців 2005 р. не було працевлаштовано жодного інваліда, тобто відповідачем не виконаний норматив - не працевлаштовано 1 інвалід, згідно нормативу. У зв’язку з чим відповідач повинен сплатити позивачеві суму 3174,07 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів. Загальна сума заборгованості складає 3174,07 грн., пеня становить 12,96 грн.

          Суд розглядає справу по КАС України.

          Відповідач, в відзиві на позов повідомив, що вимоги по створенню робочих місць для інвалідів було виконано, підприємством самостійно працевлаштований 1 інвалід.

Таким чином на підприємство не може бути покладена відповідальність за неналежне виконання обов’язку по трудоустрію інвалідів органами, вказаними ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Суд застосовує законодавство на момент виникнення спірних відносин.

Матеріалами справи встановлено, що Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001 р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 92 від 18.07.1991 р.

Відповідно до даних звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 р. (середньооблікова чисельність та фонд оплати праці) середньорічна заробітна плата на підприємстві на одного працівника складає у 2005 р. 6322,22 грн.

Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об’єднання ), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації. Згідно ч.3 ст.20 наведеного Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання), установи і організації провадять за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно звіту відповідача за 2005 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 р. становила 9 осіб, відповідно до ст. 19 вищевказаного закону відповідач у 2005 р. повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів. Фактично, згідно даних, наданих відповідачем у звіті, середньооблікова чисельність інвалідів – штатних працівників на підприємстві становить 1 інвалід, а не як зазначено у позові 0, отже відповідачем було працевлаштовано 1 інвалідів, а не 0, як теж зазначено позивачем у позові, що підтверджено розділом ІІ звіту „Список працюючих інвалідів – штатних парцівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2005 р.

Суд зазначає, що інвалід працював у позивача не повний рік, але, наведений Закон не пов’язує факт створення робочого місця з терміном праці інваліда у звітному періоді та датою прийняття його на роботу в даному періоді. Закон тільки вказує на факт роботи інваліда на підприємстві.

Cуд зазначає, що згідно наведеної норми, суми яки просить стягнути позивач є штрафними санкціями. По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю. Тобто за неналежне виконання обов’язку покладеного законом.

Згідно ст. 18 наведеного закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Відповідно до Положення „Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів „ затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. „Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

          Судом встановлено, що на підприємстві відповідача працював 1 інвалід, а не як вказано позивачем у позові 0, що підтверджено звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів (розділ ІІ списку працюючих інвалідів)

Враховуючи, що відповідач виконав норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає. Санкції не підлягають застосуванню, а відповідно неправомірно на них нарахована пеня.

Керуючись статтями 4 , 8, 86, 94, 160- 163 перехідними та прикінцевими положеннями Кодексу адміністративного судочинства України , статтями 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", суд


ПОСТАНОВИВ:


У позові відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.


Суддя Григоров А.М.